четвер, 17 листопада 2016 р.
пʼятницю, 11 листопада 2016 р.
Опис
досвіду роботи вчителя початкових класів
Миролюбівського НВК школи-сад
Литвин Людмили Іванівни
Ігрова діяльність у навчальному процесі початкової школи
Там де гра, там і розум.
Народна мудрість
Актуальність досвіду. Одним з
основних видів діяльності дитини, особливо молодшого віку, та найважливішим
засобом її виховання є дитяча гра. Педагоги та психологи розглядають дитячу гру
як особливу форму взаємовідносин дитини з оточуючої дійсності.
Ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, увагу, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, навички тощо. Правильно побудована гра збагачує процес мислення індивідуальними почуттями, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. У
процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати,
розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної
діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.
Коли вчитель використовує на
уроці елементи гри, то в класі створюється доброзичлива обстановка, бадьорий
настрій, бажання вчитися. Плануючи урок, учитель має зважати на всіх учнів,
добирати ігри, які були б цікаві й зрозумілі.
Використання ігор допомагає
сформувати пізнавальну самостійність – якість особистості, що проявляється у
готовності власними силами здійснити цілеспрямовану пізнавальну діяльність.
Пізнавальна самостійність формується у різних навчальних ситуаціях: сприйнятті
готового матеріалу, спрямованій пізнавальній активності, дослідницькій
пізнавальній діяльності.
Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль та самокорегування пізнавальної діяльності. Успішне проведення ігор веде до розвитку пізнавальної самостійності учнів.
А.С.Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначав він, тільки та гра є педагогічно цінною, в якій дитина активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини. За цих умов вона може виконувати в грі різні ролі — бути командиром, виконавцем, творцем, знаходити умови для виявлення своїх здібностей та життєвої активності.
Ігри дають можливість внести проблемність у пізнавальний процес, здійснити самоконтроль та самокорегування пізнавальної діяльності. Успішне проведення ігор веде до розвитку пізнавальної самостійності учнів.
А.С.Макаренко вважав дитячі рольові ігри такими ж важливими для розвитку дитини, як для дорослого справжню працю. Однак, зазначав він, тільки та гра є педагогічно цінною, в якій дитина активно діє, мислить, будує, комбінує, моделює людські взаємини. За цих умов вона може виконувати в грі різні ролі — бути командиром, виконавцем, творцем, знаходити умови для виявлення своїх здібностей та життєвої активності.
У сучасний період
реформування освіти в Україні та врахування психологічних основ організації
навчального процесу проблема розвитку молодших школярів загалом і в грі зокрема
набуває особливого значення.
Недостатня увага організації
ігрової діяльності з дітьми на уроках зумовлює актуальність теми моєї роботи.
Метою роботи є дослідження особливостей використання гри на уроках у початкових
класах. Об'єктом нашого дослідження є дидактична гра, а предметом - особливості використання дидактичних ігор у навчанні молодших школярів.
Гіпотеза – гра впливає на формування пізнавальних процесів молодших школярів: при застосуванні
комплексу дидактично-розвивальних ігор підвищується рівень розумового розвитку молодших
школярів.
Завдання дослідження:
1) опрацювати
психолого-педагогічну та методичну літературу з проблеми дослідження;
2) описати сутність
дитячої гри та її структуру;
3) виявити
особливості використання дидактичних ігор на уроках;
4) визначити умови
ефективного використання ігрового методу;
5) охарактеризувати особливості
використання ігор в передовому і масовому педагогічному досвіді;
6) розробити авторські
пропозиції та обґрунтувати їх ефективність. При написанні роботи ми
використовували такі методи дослідження: аналіз наукової літератури;
спостереження; бесіда; вивчення передового педагогічного досвіду; теоретичне
узагальнення.
Провідною ідеєю досвіду.
Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє
відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних системах. Аналіз надбань
педагогічної науки двох попередніх століть засвідчує, що чимало досліджень гри
здійснювалися на матеріалі ігор дітей молодшого шкільного віку. Отже, основною ідеєю дослідження є, що гра не тільки вчить і розвиває дитину, вона ще
й лікує. Суть дидактичної гри полягає в розв`язанні пізнавальних завдань,
сформульованих у цікавій формі. Сам розв`язок пізнавальної задачі зв`язаний з
розумовою напругою, з переборенням труднощів, що привчає дитину до розумової
праці. Виходячи з
вищезазначеного, підсумовуємо:
Ø дидактична
гра — це засіб навчання і виховання;
Ø ігрова
діяльність добре поєднується із "серйозним навчанням";
Ø під
час ігрової діяльності на уроці створюються ситуації успіху;
Ø за
допомогою гри удосконалюється мовлення учнів;
Ø гра
викликає цікавість, позитивні емоції, що створює позитивну атмосферу
на уроці;
Ø гра
має здоров'язбережувальний вплив.
Інноваційна значущість - полягає в тому, що в ігровій
діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв’язку.
Практична значущість - досвіду полягає у використанні вчителем різних способів організації ігрової діяльності на уроках. Педагог шукає ефективні методи та прийоми навчання, творчо використовує їх у своїй роботі.
Практична значущість - досвіду полягає у використанні вчителем різних способів організації ігрової діяльності на уроках. Педагог шукає ефективні методи та прийоми навчання, творчо використовує їх у своїй роботі.
Технології реалізації ідеї дослідження. Гра — єдиний вид діяльності, в якому процесові надається більше
значення, ніж результату. Мотив гри полягає в самому процесі, який слугує
результатом, а результат - проміжною ланкою процесу.
Відповідно до психолого-фізіологічних особливостей свого віку молодші школярі
постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні.
Особливість навчальної гри як форми навчання
полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, бо не потребує
ніяких способів насильства над особистістю. Тому позитивне ставлення вчителя до
ігрової діяльності збереже цінність гри в освітньому процесі навчальної школи,
приведе до позитивних результатів у навчально-виховному процесі.
Проте існують і обмеження для проведення дидактичних ігор:
1. Не варто організовувати навчальну гру, якщо учні недостатньо знають
тему.
2. Недоцільно впроваджувати ігри на заліках і іспитах, якщо вони не
використовувалися в ході навчання.
3. Не слід застосовувати ігри з тих предметів і програмних тем, де вони
не можуть дати позитивного ефекту.
У практичній роботі я використовую такі ігри:
“Мовчанка”
Обладнання: набір карток з числами,
геометричні фігури.
Зміст гри. Основне правило: учень повинен
відповідати на запитання вчителя, не вимовляючи жодного слова.
“Магічний квадрат”
Зміст гри. Заповнити магічний квадрат так, щоб
сума чисел, які стоять у будь-якому горизонтальному або вертикальному ряду, а
також на будь-якій діагоналі квадрата, дорівнювали одному й тому ж числу.
“Зірви огірок”
Обладнання: таблиця, на якій намальована
грядка, де ростуть огірки. На зворотній стороні огірків вирази.
«Хто далі пройде»
У грі можуть брати участь 5—6 учнів, решта —
спостерігає. Учасники гри стають уздовж стартової лінії. Ведучий пропонує
кожному пригадати найбільше назв дерев і кущів.
Гра
«Добери пару»
Зміст гри. Потрібно до кожного слова підібрати відповідну звукову схему.
Зміст гри. Потрібно до кожного слова підібрати відповідну звукову схему.
Ігри чи ігрові елементи, що
використовуються, розвивають переважно сфери емоційну з фізичною чи емоційну з
інтелектуальною. Поза увагою все ще залишаються ігри та тренінги духовної
спрямованості. Саме такі тренінги викликають та закріплюють вищі емоційні стани
та почуття людини, допомагають формувати у дітей духовний, гуманістичні та
екологічні цінності, які нам так потрібні. Подібні ігри можна використовувати,
починаючи з дитячого садка, а назви їх підказує саме життя, наприклад:
"Врятуй ріки від забруднення", "Заспокой іншого",
"Подивись радісно".
"Що посієш, те й пожнеш" - заповідає стародавня мудрість,
отже, які якості матимуть сьогодні діти, такі матиме і майбутній світ, в якому
жити всім нам. Ось вдалий приклад використання гри для формування взаємин у
дитячому колективі, вміння спілкуватися в групі, в парі.
Урок читання в 1 класі. Тема: "Звук і літера
М". Учнів можна запросити на день народження літери і звука М. Кожній
групі слід дати особливе завдання - запросити гостей - казкових персонажів, до
складу імен яких входить звук [М];
- принести подарунки:
квіти, книги, ляльковий одяг;
- приготувати
святкові гостинці з цим звуком;
- запросити дітей в
іменах яких є цей звук;
- назвати звірів,
птахів, комах, що завітали на день народження.
Таким чином діти в цікавій формі знайомляться із
звуком [М].
Гра є самостійним видом розвиваючої
діяльності дітей різного віку, принципом і способом їх життєдіяльності, методом
пізнання дитини, методом організації її життя і навчальної діяльності. Проблема дитячої ігрової діяльності знайшла своє
відображення в багатьох психолого-педагогічних теоріях і дидактично-виховних
системах.
Гра є формою активного відображення дитиною навколишнього життя людей.
Характерною особливістю гри є спосіб, який дитина використовує у ній. Гра має
суспільний характер і змінюється із зміною історичних умов життя людей.
Гра також є формою творчого відображення
дитиною дійсності, а також засобом уточнення і збагачення знань умінь і
навичок. У сучасній психолого-педагогічній теорії гра розглядається як
провідний вид діяльності дитини-дошкільника і важливий вид діяльності молодшого
школяра.
У педагогічній теорії гри особлива увага приділяється вивченню гри як
засобу навчання, тобто дидактичної гри. Освітньовиховні можливості гри
зростають, якщо вона органічно поєднана з яким-небудь іншим видом діяльності.
Найбільш доцільно пов'язувати гру з працею, образотворчою і конструктивною
діяльністю.
Дидактичні ігри, які використовуються в
початковій школі, активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні
здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують
сенсорні вміння, навички тощо. Правильно
побудована дидактична гра активізує процес мислення, формує почуттєву сферу,
розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Ігрова діяльність виконує
роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей, знижує гіподинамію.
Діяльність учасників дидактичної гри на
уроках розгортається на основі навчально-ігрових завдань, які є органічним
синтезом ігрових і навчальних
вимог. Ігрове завдання створює установку і психологічну готовність молодших
школярів до виконання навчальних дій, формуючи тим самим мотив навчальної
діяльності. Розв'язання навчального завдання сприяє засвоєнню дітьми чергової
порції знань і наповнює ігрову діяльність новим поглибленим теоретичним
змістом. Також дидактичні ігри можна включати у систему уроків. Це передбачає
попередній відбір ігор та ігрових ситуацій для активізації різних видів
сприймання. Оптимальними способами використання ігрової діяльності в системі
уроків є випадки, коли весь урок будується як сюжетно-рольова гра; гра
використовується під час уроку як його структурний елемент; під час уроку
кілька разів створюються ігрові ситуації.
Головними умовами ефективності застосування дидактичних ігор є: їх
органічне включення в навчальний процес; захоплюючий сюжет, наявність справді
ігрових елементів, зокрема зачинів, римування; обов'язковість правил, які не
можна порушувати; використання лічилок; емоційне ставлення самого вчителя до
школярів.
Аналіз
результатів дослідження. Працюючи над даною науково-методичною проблемою, я постійно здійснювала
моніторинг рівня сформованості в моїх учнів ключових компетентностей. Для цього
використовувала такі методи, як: педагогічне спостереження; соціологічне
опитування (бесіда, інтерв’ю, анкетування); тестування; створення педагогічних
ситуацій; індивідуального і групового самооцінювання; вивчення продуктів
творчої діяльності учнів тощо. В результаті цих дій було з’ясовано, наприклад,
що, у моїх учнів покращись знань, розвиток моральних якостей, розумових здібностей, мови, математики,
читання (див. діаграму №1).
Виходячи зі свого педагогічного досвіду, можу
зазначити, що діти дуже люблять ігри на уроках, але не завжди виконують правила
гри. Частіше це відбувається в грі, де є групи., де діти намагаються допомогти
один одному. В цьому випадку я не переривала ігровий процес, але робила правила
гри більш жорсткими. На протязі всього процесу гри на уроці необхідно уважно
стежити за тим, щоб між дітьми не виникла конфліктна ситуація і не зіпсувалися
відносини у класі. Якщо я це помічала, то втручалася в хід гри і відволікала
увагу дітей на вирішення інших проблем у самій грі. Я вважаю, що гра допомагає
розвиватися учневі як особистість.
Отже, гра – це системна, багатокомпонентна
діяльність. Проведений аналіз структури ігрової діяльності дав змогу побудувати
модель класичної форми ігрової діяльності – дидактична гра як форма навчальної
діяльності молодших школярів.
пʼятницю, 21 жовтня 2016 р.
Контрольна робота №2
Тема
«Табличне додавання і віднімання чисел у межах 20
з переходом через розряд»
2 клас
Варіант 1
1. Обчислити.
7 + 3
+ 8 =
4 + 7
– 5 =
6 + 6
– 3 =
(12 –
6) – 6=
14 –
(14 + 5)=
12 –
(7 + 5)=
2. Розв`язати
задачу.
Хлопчик
назбирав 20 яблук. 8 яблук він дав своєму другові Миколі, а 5 яблук своїй
сестрі Оксані. Скільки яблук залишилося?
3. Накреслити прямокутник зі сторонами 2 см і 6 см. Знайти
його периметр.
Варіант 2
1. Обчислити.
17 – 8
+ 4 =
7 + 5
– 3 =
13 – 4
+ 6 =
(13 – 8)
+ 6=
17 – (8
+ 3)=
12 – (5
+ 5)=
2. Розв`язати
задачу.
У
мотку було 45 метрів стрічки. Першого разу відрізали 10 м стрічки, а другого – 4
м. скільки метрів стрічки залишилося?
3. Накреслити прямокутник зі сторонами 4 см і 3 см. Знайти
його периметр.
середу, 19 жовтня 2016 р.
четвер, 13 жовтня 2016 р.
|
|||||
Вчителя початкових класів
Миролюбівського НВК
школи-сад
Литвин Людмили Іванівни
Козацькому роду – нема переводу
(виховна година)
Мета: Ознайомити учнів з періодом козаччини, з історичним минулим українського народу; розказати про свято Покрови та його зв’язок з козацтвом; розвивати творчу уяву, вміння фантазувати, слухати своїх товаришів, робити аналіз сказаного; формувати пізнавальний інтерес, громадянську компетентність; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття гордості за історичне минуле нашого народу любов до Батьківщини.
Обладнання: Портрети Дмитра Вишневецького ( Байди), Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Сірка, Богдана Хмельницького, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть письмо турецькому султану», козацький марш, кадр із к/ф «Вогнем і мечем».
Хід виховного заходу:
І. Організація класу.
Наша мати
Хатини, криті очеретом,
Калина, чумаки, воли,
Князі, козацтво і поети
Нам Батьківщину берегли.
І матір – Русь, як рідну матір,
Що нам дала життя і світ,
Ми всі любили й шанувати
За щастя маєм сотні літ.
Ласкаві материні руки,
Слова утіхи негучні
Ми ж не забудемо в розлуках,
Не зрадимо її пісні. ( І. Тесленко)
(Звучить пісня «Їхав козак за Дунай.»)
Вчитель:
- Про кого ви тільки що почули у пісні? (відповіді учнів)
- Хто такі козаки? (відповіді учнів)
- Яке свято відзначають 14 жовтня? (відповіді учнів)
Повідомлення теми:
Вчитель:
Так, 14 жовтня український народ святкує день Українського козацтва та день Покрови Пресвятої Богородиці. Саме тому тема нашої виховної години звучить: « Козацькому роду – нема переводу.»
ІІ. Основна частина.
Учень 1:
За шляхами, за дорогами,
За дніпровськими порогами,
За лісами, за високими
Наші прадіди жили.
Учень 2:
Мали Січ козацьку сильную,
Цінували волю вільную.
І Вкраїну свою рідную.
Як зінницю, берегли.
Вихователь:
У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже триста років. Це - Запорозька Січ, організована військова сила, яка боронила наші землі від варварських нападів турків та татар, а також від польських та московських колонізаторів. Наш народ завжди пам’ятатиме про цю героїчну сторінку історії.
Учень 3:
Було колись в Україні –
Ревіли гармати.
Було колись – запорожці
Вміли панувати.
Панували, добували –
І славу, і волю.
Вихователь:
Давайте згадаємо, що означає слово « козак» . Вважалося, що слово « козак» походить від слова «коза». Козаки були спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним голосом.
(Показ малюнків про козаків)
Вихователь:
Кажуть, що слово «козак» пішло від слова «коса». Люди, які були озброїни косами, серпами, могли сміливо вступати в бій з татарами.
Учень 4:
Козаки – це вільні люди!
Козаки – безстрашні люди!
Козаки – борці за волю!
За народну кращу долю.
Вихователь:
Поміж багатьох козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь Дмитро Вишневецький, що походив з роду князів Гедиміновичів і який на початку 1550 – х років заснував замок на острові Мала Хортиця. Згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорозької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.
(Показ портрету Дмитра Вишневецького)
Вихователь:
У козаків були свої атрибути козацької влади. Відзнаки державної і військової влади звалися клейноди. До них належали гетьманська булава, бунчук, печать, корогви, бубни і труби. Вони зберігалися з великою шанобою.
(Показ малюнків козацької атрибутики)
Вихователь :
Герб козацької держави був козак у кунтуші, підперезаний поясом, із шаблею при лівому боці, у шапці. Ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам’я, права спирається у бік. Цей герб знаходився також на козацьких корогвах і печатях.
(Показ малюнку герба козацької держави)
Вихователь :
Як жили запорожці на Січі? На Січі жили неодружені козака і в Січ аж ніяк не допускали жінок. Такий був закон і він залишався незмінним упродовж усього існування Січі.
Запорозька Січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. На площі містилася церква, будинку старшини, школа та інші господарські та військові споруди. На площі біля церкви відбувалися Січові ради. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджала купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці – рибальства і мисливства.
Запорозькі козаки становили товариство – громаду, яка поділялася на курені. Найвищим органом на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. Діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки, пияцтво під час походу, зухвалість тощо. На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. Ще одним показником розвитку культури на Січі було шанобливе ставлення запоріжців до книги.
1. Практичне завдання
Вихователь:
В кожного на парті лежить малюнок – схема «Як жили запорожці на Січі». Ви маєте поставити на малюнку числа, які відповідають поданим словам.
Острів
Річка
Зводний міст
Вали
Частокіл
Криниця
Церква
Курінь
Козаки
Гармата
Чайка
Підводна чайка
2. Гра «Склади слово»
ЗОКАК ІКРУЬН АЛУБАВ
3. Рухлива хвилинка:
Вихователь:
Козаки вважали худих людей хворими, несильними. А щоб з ворогами битися, треба бути дуже сильними .
Учень 5:
Гей, ви, хлопці, запорожці,
А де ваша сила?
Чи свою козацьку вдачу ви не розгубили?
Учень 6:
Будем хлопці – запорожці
Завжди пам’ятати:
Хто безсилий – той безкрилий,
Тому не літає.
4. Гра «Найсильніший духом» (надування повітряних кульок)
5. Гра «Півники» (стрибки на одній нозі)
Вихователь:
Особливою повагою у козаків користувалось свято Покрови. Під Покровом Богоматері вони перемагали ворогів, боролись із природною стихією та інше. На ії честь завжди влаштовувались церкви на Січі. Вони переживали разом з козаками тяжкі часи.
- А чому свято Покрови має таку назву?
Ще в 1910 році в Константинополі юродивому Андрію та його учню Єпіфанію під час молитви явилася Божа матір, час простягла над молільниками біле покривало.
Учень 7:
За честь і гідність України,
За волю, правду і добро
Вони боролись щохвилини
Їх кров лилася як вино!
Учень 8:
Всіх ворогів вони долали,
Всі землі наші зберегли,
Завжди від лиха захищали
І гордо прапор наш несли!
Учень 9:
Сини твоєї Батьківщини,
В них сила духу непоборна!
Козацтво – слава України,
Це гордість наша винародна.
ІІІ. Заключна частина.
Вихователь:
Не так легко стати козаком. Молоді козаки проходять випробувальний термін (1 рік). Після якого на свято Покрови їх приймають в козаки. Кожен, хто мріє стати справжнім козаком, повинен знати і виконувати такі заповіді.
Заповіді
- Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
- По тобі судять про все козацтво і народ твій.
- Будь працьовитим, не ледарюй.
- Дотримуй слова. Слово козака багато важить.
- Поважай старших, цінуй старість.
- Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
- Бережи свою сім’ю, служи їм прикладом.
Вихователь:
Діти, не забувайте своєї історії, традиції. Які важкі часи не переживала наша країна, як не намагалися вороги знищити Україну, вона вистояла, набула незалежності і зберегла свої прекрасні традиції. Мабуть, такі справді свята Богородиця захищає нас своїм покривалом.
Підписатися на:
Дописи (Atom)