|
|
Виховна година
«Козацькому роду
нема переводу»
2
клас
|
|
|
Вчителя початкових класів
Миролюбівського НВК
школи-сад
Козацькому роду – нема переводу
(виховна година)
Мета: Ознайомити учнів з періодом козаччини, з історичним минулим українського народу; розказати про свято Покрови та його зв’язок з козацтвом; розвивати творчу уяву, вміння фантазувати, слухати своїх товаришів, робити аналіз сказаного; формувати пізнавальний інтерес, громадянську компетентність; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати почуття гордості за історичне минуле нашого народу любов до Батьківщини.
Обладнання: Портрети Дмитра Вишневецького ( Байди), Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Сірка, Богдана Хмельницького, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці пишуть письмо турецькому султану», козацький марш, кадр із к/ф «Вогнем і мечем».
Хід виховного заходу:
І матір – Русь, як рідну матір,
Що нам дала життя і світ,
Ми ж не забудемо в розлуках,
Не зрадимо її пісні. ( І. Тесленко)
(Звучить пісня «Їхав козак за Дунай.»)
- Про кого ви тільки що почули у пісні? (відповіді учнів)
- Хто такі козаки? (відповіді учнів)
- Яке свято відзначають 14 жовтня? (відповіді учнів)
Так, 14 жовтня український народ святкує день Українського козацтва та день Покрови Пресвятої Богородиці. Саме тому тема нашої виховної години звучить: « Козацькому роду – нема переводу.»
За дніпровськими порогами,
Мали Січ козацьку сильную,
У літописі українських земель є славний період козаччини, який тривав майже триста років. Це - Запорозька Січ, організована військова сила, яка боронила наші землі від варварських нападів турків та татар, а також від польських та московських колонізаторів. Наш народ завжди пам’ятатиме про цю героїчну сторінку історії.
Давайте згадаємо, що означає слово « козак» . Вважалося, що слово « козак» походить від слова «коза». Козаки були спритні, як кози, вдягалися в козячі кожухи, говорили гучним голосом.
(Показ малюнків про козаків)
Кажуть, що слово «козак» пішло від слова «коса». Люди, які були озброїни косами, серпами, могли сміливо вступати в бій з татарами.
Козаки – безстрашні люди!
Поміж багатьох козацьких ватажків раннього періоду козацької історії чи не найбільшою славою вкрив себе князь Дмитро Вишневецький, що походив з роду князів Гедиміновичів і який на початку 1550 – х років заснував замок на острові Мала Хортиця. Згуртував навколо нього козаків і цим поклав початок Запорозької Січі. Саме тому його вважають першим козацьким гетьманом.
(Показ портрету Дмитра Вишневецького)
У козаків були свої атрибути козацької влади. Відзнаки державної і військової влади звалися клейноди. До них належали гетьманська булава, бунчук, печать, корогви, бубни і труби. Вони зберігалися з великою шанобою.
(Показ малюнків козацької атрибутики)
Герб козацької держави був козак у кунтуші, підперезаний поясом, із шаблею при лівому боці, у шапці. Ліва рука підтримує рушницю, оперту на рам’я, права спирається у бік. Цей герб знаходився також на козацьких корогвах і печатях.
(Показ малюнку герба козацької держави)
Як жили запорожці на Січі? На Січі жили неодружені козака і в Січ аж ніяк не допускали жінок. Такий був закон і він залишався незмінним упродовж усього існування Січі.
Запорозька Січ була обведена високими валами, на яких був частокіл і зруби, що на них ставилися гармати. Між валами була широка площа, на краю якої стояли курені, будинки, де мешкали запоріжці. На площі містилася церква, будинку старшини, школа та інші господарські та військові споруди. На площі біля церкви відбувалися Січові ради. Поза валами був Січовий базар, куди приїжджала купці зі своїми товарами. Січовики продавали тут продукти своєї праці – рибальства і мисливства.
Запорозькі козаки становили товариство – громаду, яка поділялася на курені. Найвищим органом на Січі була військова козацька рада, у якій брали участь усі козаки. Рада обирала кошового отамана, козацьку старшину, спільно вирішувала найважливіші питання. Діяв козацький військовий суд, який нещадно карав за вбивство товариша, крадіжки, пияцтво під час походу, зухвалість тощо. На Запоріжжі при церквах діяли школи, де діти козаків навчалися письма, церковного читання, співу та музики. Ще одним показником розвитку культури на Січі було шанобливе ставлення запоріжців до книги.
В кожного на парті лежить малюнок – схема «Як жили запорожці на Січі». Ви маєте поставити на малюнку числа, які відповідають поданим словам.
Козаки вважали худих людей хворими, несильними. А щоб з ворогами битися, треба бути дуже сильними .
Гей, ви, хлопці, запорожці,
Чи свою козацьку вдачу ви не розгубили?
Хто безсилий – той безкрилий,
4. Гра «Найсильніший духом» (надування повітряних кульок)
5. Гра «Півники» (стрибки на одній нозі)
Особливою повагою у козаків користувалось свято Покрови. Під Покровом Богоматері вони перемагали ворогів, боролись із природною стихією та інше. На ії честь завжди влаштовувались церкви на Січі. Вони переживали разом з козаками тяжкі часи.
- А чому свято Покрови має таку назву?
Ще в 1910 році в Константинополі юродивому Андрію та його учню Єпіфанію під час молитви явилася Божа матір, час простягла над молільниками біле покривало.
За честь і гідність України,
Всіх ворогів вони долали,
І гордо прапор наш несли!
В них сила духу непоборна!
Козацтво – слава України,
Це гордість наша винародна.
Не так легко стати козаком. Молоді козаки проходять випробувальний термін (1 рік). Після якого на свято Покрови їх приймають в козаки. Кожен, хто мріє стати справжнім козаком, повинен знати і виконувати такі заповіді.
- Честь і добре ім’я для козака дорожчі за життя.
- По тобі судять про все козацтво і народ твій.
- Будь працьовитим, не ледарюй.
- Дотримуй слова. Слово козака багато важить.
- Поважай старших, цінуй старість.
- Тримайся віри предків, живи за звичаями свого народу.
- Бережи свою сім’ю, служи їм прикладом.
Діти, не забувайте своєї історії, традиції. Які важкі часи не переживала наша країна, як не намагалися вороги знищити Україну, вона вистояла, набула незалежності і зберегла свої прекрасні традиції. Мабуть, такі справді свята Богородиця захищає нас своїм покривалом.
